Юрій Шевельов — один із найвидатніших інтелектуалів української культури ХХ століття. Постать, яка поєднує в собі безкомпромісну наукову точність, яскраву літературну інтуїцію та глибоку особисту залученість до історії свого народу. Його біографія схожа на карту ХХ століття: дитинство і юність у Харкові — культурній столиці УРСР 1920-х, життя під німецькою окупацією, табори для переміщених осіб у післявоєнній Німеччині, еміграція і блискуча академічна кар’єра у США, де він викладав у Гарвардському та Колумбійському університетах, формуючи нові покоління україністів.
Фокус цього видання — гранично точний і водночас напрочуд актуальний: показати Шевельова, який може бути важливим саме зараз — у контексті сучасної української культури, самоусвідомлення, боротьби та внутрішніх переосмислень. Упорядники не просто зібрали тексти, а ретельно вибрали з-поміж них ті, що зберігають гостроту, релевантність і полемічний заряд навіть через десятиліття.
Тексти розташовано в хронологічному порядку — від 1943 до 1997 року. Це більше ніж півстоліття інтелектуального життя: ми бачимо, як змінюється Шевельов, як поглиблюються й трансформуються його думки, як відкриваються нові теми й мотиви. Така структура дозволяє не лише простежити еволюцію його інтелекту, а й поглянути на цей період як на 50 років української інтелектуальної історії в екзилі — болісної, суперечливої, але глибоко значущої.
Це тексти — не для легкого читання, але для важливого розуміння. Вони розумні, гострі, непоступливі. Їх писано не для того, щоб подобатися, а для того, щоб мислити. Їх не можна читати «на фоні» — вони вимагають зосередженості, уважності, але й віддячується сторицею: Шевельов — не просто автор, а співрозмовник, який змушує думати глибше, точніше, відвертіше.
Особливу увагу варто звернути й на форму: усі тексти подано згідно з «харківським» правописом 1928 року, до якого Шевельов був особливо прив’язаний і який вважав одним із символів мовної й культурної автономії України.