Ранні 1920-ті роки. Україна — на зламі історії. «Червона влада» поступово укріплюється, нав’язуючи нові порядки, але боротьба ще не вщухла. Ті, хто піднімався під жовто-блакитними прапорами, хто мріяв про незалежність і свободу, ще не склали зброї. По селах і хуторах, у лісах і степах — триває остання, часто відчайдушна і вже приречена боротьба.
У центрі сюжету — агроном Артем Гайдученко, людина з великими мріями і складною душею. Він оселяється в покинутому шляхетському маєтку й засновує там комуну — експеримент нового життя на руїнах старого світу. Артем мріє не про владу чи збройну перемогу, а про відродження землі, науки, людяності. Він одержимо шукає хімічні формули, здатні подарувати людству нову енергію, врожаї, нові можливості — хоч усі навколо вже бачать, що це утопія, приречена на крах.
І саме в цей момент у комуну приїздить його молодший брат Петро Гайдученко — повстанець, який досі бореться за українську ідею, за збройний спротив. Ця зустріч братів — двох шляхів, двох світоглядів, двох Україн — стає для комуни переламною. Приватне перетинається з історичним, і те, що здавалося надією, обертається трагедією.
Це історія про утопії та реальність, про братерство і розкол, про науку, яка не рятує, і війну, яка не дає миру. Про час, коли ідеї були сильнішими за життя, а вибір — завжди болючим.