Одного серпневого ранку, коли Мумі-троль прокинувся рано і вирішив перевірити, чи все гаразд біля озера, він несподівано побачив на воді щось дивне — маленького дракончика, що плавав, трохи захеканий і зовсім не виглядав схожим на звичайних мешканців Мумі-долини. Мумі-троль, як завжди, був добродушний і щирий, і одразу вирішив, що цей маленький дракончик має стати його найкращим другом.
Але дракончик не поділяв його ентузіазму. Він був спритний, швидкий, злий і дуже незадоволений тим, що потрапив до Мумі-долини. І, що гірше, він категорично відмовлявся дружити з Мумі-тролем. Кожного разу, коли Мумі-троль намагався поговорити з ним, дракончик рикав і намагався втекти. Мумі-троль був розгублений — як же йому подружитися з цим маленьким, але дуже незалежним істотою?
Щастя, що мудрий Нюхмумрик, який завжди мав вигляд спокійного й розважливого, одразу зрозумів, що відбувається. Він звернувся до дракончика з терпінням і мудрістю, яку йому так не вистачало, і зумів знайти спосіб, як примирити його з Мумі-тролем. Нюхмумрик переконав дракончика, що дружба може бути не такою, як він собі уявляв, і що з Мумі-тролем не страшно і навіть весело.
Завдяки розважливості Нюхмумрика та доброті Мумі-троля літо не було зіпсоване, а стало навіть ще цікавішим. Дракончик, хоч і не став найкращим другом Мумі-троля, почав проявляти більше терпимості і навіть погодився на деякі їхні спільні пригоди. І хоча між ними ще залишалася якась відстань, Мумі-троль зрозумів, що справжня дружба не завжди приходить швидко, але вона все одно може бути дуже цінною.
Оповідання Туве Янссон, яке пронизане ніжною мудрістю і добротою, переробила у свою власну версію Сесілія Давідссон, додавши до нього новий шар емоцій і почуттів, а чудові ілюстрації Сесілії Гейкіля створили атмосферу, що доповнює й оживляє цю чудову історію.
Доставка
