Цю книжку, написану 1945 року, впродовж десятиліть європейські видавці відкидали - надто антиросійську, як надто антинімецьку. Сьогодні спогади відомої польської діячки, науковця, львів'янки Кароліни Лянцкоронської (1898-2002) про події Другої світової війни звучать особливо гостро та у злагоді з військовим досвідом українців у ХХІ столітті.
Кароліна Лянцкоронська описала те, що бачила на власні очі й учасницею чого їй довелося стати: прихід перших совєтів до Львова 1939 року, допити НКВС, втеча до окупованого німцями Кракова, діяльність у польському русі спротиву, перебування у станиславівській в'язниці та конфронтацію з начальником станиславівського гестапо Крюґером, вирок смерті, ув'язнення у львівській та берлінській в'язницях, понад два страшні роки в Равенсбрюку. Але передусім ці спогади - про людяність у нелюдських обставинах, про внутрішню силу й гідність і про те, що війна - це не лише про смерть, а й про шалену любов до життя.
Доставка
