Головна героїня вирішує дізнатися більше про надздібності. Тато наважується пустити доньку у свій спогад, у якому Йо бачить мамин щоденник. Заради нього вона з Фінном відвідає старий готель у Берліні, де, долаючи перешкоди, все-таки знайде цінний документ. Читаючи нотатки, Йо визначить людей, які знали маму, і спробує їх відшукати. Конні, як пронизлива й уважна подружка, має рацію. Стосунки Йо й Адріана повторюють "танець" попереднього тому: він не може ігнорувати свою пристрасть, він застерігає її не лізти, куди не слід, і довіряти йому безоглядно, хоча сам поводиться відсторонено-обережно. Наприкінці книжки стосунки Адріана та Іоанни геть розладналися. А їм ще грати закоханих у шкільній виставі. І не кого-небудь, а Ромео і Джульєтту. Йому пощастить: вона знайде ясновидицю серед шкільних учителів. Однак наступного дня можлива наставниця загине в аварії. Мисливець зіб'є її. Але навіщо? Що їм потрібно?